В сучасних умовах ведення сільського господарства порушена система удобрення сівозмін. Під урожай сільськогосподарських культур переважно вносяться дози мінеральних добрив, що фізіологічно не обґрунтовані – з перевагою азоту і системою мінерального живлення. Доза калію, яка застосовується, не завжди обґрунтована з забезпеченістю ґрунту обмінним калієм, що призводить до збіднення ґрунту на даний елемент мінерального живлення. Фосфорні добрива застосовуються переважно у рядки, як складні добрива. Відповідно до цього порушений баланс поживних речовин як під сільськогосподарськими культурами, так і у сівозміні в цілому, що призводить до зниження продуктивності і якості сільськогосподарських культур.

Застосування фізіологічно кислих азотних добрив призводить до зростання кислотності ґрунту.

В ґрунтах посилилюються процеси декальцинації і вторинне підкислення чорноземних ґрунтів через використання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та мінеральних добрив, гербіцидів, а також зниження норми застосування органічних добрив. При тривалому застосуванні підвищених доз мінеральних добрив зростає кислотність ґрунту. Так, у моніторингових спостереженнях, проведених у Охтирському районі Сумської області на Іванівській ДСС на чорноземах глибоких, рН було у межах 5,8, Нг – 3,5 мг:екв. на 100г ґрунту, тоді як на перелогах рН – 6,8-7,2, Нг – 0,8-1,2 мг.:екв./100г ґрунту. Близькі результати були одержані на Веселоподільській ДСС Семенівського району Полтавської області.

Невпинне підкислення чорноземних ґрунтів обумовлено зростанням високих доз азотних добрив без дотримання систематичної меліорації ґрунту (1 раз за ротацію сівозміни), а також нехтуванням нейтралізації фізіологічної кислотності через застосування добрив. Це призводить до зниження урожайності цукрових буряків на 4 – 5 т/га, цукристості –0,5-0,7%, а озимої пшениці – на 0,5 т/га. Майже не звертається увага на потребу рослин у кальції і магнії, дефіцит яких можна покрити, застосувавши добрива з вмістом кальцію або вапнякові меліоранти.

Оптимізація фізико-хімічних показників ґрунту, через зниження кислотності, підвищує рухомість і доступність рослинам фосфору, азоту і калію.

Тому, вирощування сільськогосподарських культур потребує достатнього забезпечення елементами живлення і оптимізації фізикохімічних показників ґрунту до фізіологічно обґрунтованого рівня.

Для нейтралізації кислотності ґрунту використовують дефекат, вапнякове борошно. Норма застосування меліоранту становить 5-8 т/га, що потребує значних грошових затрат. Його ефективність залежить від типу ґрунту і кліматичних умов. Це досягається шляхом використання, як меліорантів, так і добрив, які в своєму складі містять кальцій і магній. Переважно це кальцієва селітра і калімаг дефекат та калімаг – доломіт.

Для одержання високих урожаїв потрібно оптимізувати живлення рослин за агрохімічним і фізико-хімічним станом ґрунту. Цього можна досягнути, застосовуючи калімаг-дефекат і калімаг-доломіт.

Застосування калімагу-доломіту та калімагу-дефікату забезпечує рослини у калії, а також часткову нейтралізацію кислотності ґрунту, що оптимізує рН і Нг.

Вкажіть свої дані і отримайте індивідуальну програму живлення:

Калійно-магнієві добрива

Калійно-сірчані добрива