На період сходів гороху за застосування калімагу загальна кількість ґрунтової мікрофлори є найвищою, що становить 58,1 млн. КУО в 1 г ґрунту тоді, як на азотно-фосфатному фоні (аміачна селітра плюс амофос) – 32,2 млн.,  з хлористим калієм – 54,8 млн. У варіанті з застосуванням калімагу спостерігається найбільший розвиток амоніфікаторів – 26,0 млн. КУО в 1 г ґрунту тоді, як з хлористим калієм 18,2 млн., фосфатмобілізувальних бактерій – 14,3 і 13,8 млн. КУО в 1 г ґрунту відповідно. Збільшення вмісту кальцію і магнію у варіанті з калімагом сприяє зростанню чисельності олігонітрофілів до 14,3 млн. КУО в 1 г ґрунту. Застосування калімагу у системі живлення гороху покращує мікробіологічну активність чорнозему вилугуваного.

КАЛІЙ

Результати вегетаційних дослідів, які ми провели на період сходів гороху показали, що у варіанті з калімагом кількість лужногідролізованого азоту становила 203 мг/кг на ґрунту, що вище від варіанту без внесення добрив на 31 мг, кількість мінерального азоту у варіанті з калімагом становила 41,0 мг/кг ґрунту, кількість рухомих фосфатів становило 620 мг/кг ґрунту так як і з нітроамофоскою. У той же час кількість обмінного калію була найвища – 810 мг/кг ґрунту, що перевищувало показник у варіанті з внесенням нітроамофоски на 30 мг.

обмінний K 810мг/кг
рухомий P 620мг/кг
лужногідролізований N 203мг/кг
мінеральний N 41мг/кг

УРОЖАЙНІСТЬ

Урожайність гороху на фоні застосування азотно-фосфатних добрив досягала 9,41 г на посудину, з використанням калімагу – 10,24 г, що було на 0,83 г більше відповідно до азотно-фосфатного фону. У варіанті, де застосовували нітроамофоску урожайність гороху становила – 9,80 г, що поступалось калімагу на 0,44 г на посудину. Урожайність гороху у вегетаційних дослідах з використання калімагу має властивість до підвищення порівняно з нітрофоскою.