КУО

Результатами проведених вегетаційних дослідів встановлено позитивний ефект впливу калімагу на мікробіологічний стан ґрунту під цукровими буряками. На період сходів цукрових буряків у варіанті з застосуванням калімагу загальна кількість ґрунтової мікрофлори становила 52,4 млн. КУО в 1 г ґрунту, тоді як за внесення нітроамофоски і калію хлористого – 35,9 і 33,8 млн. Таке зниження обумовлено токсичним впливом хлору у калії хлористому на розвиток амоніфікаторів та нітрифікаторів. Саме, наявність хлору зменшило чисельність амоніфікаторів до 11,4, а нітрифікаторів – до 14,3 млн. КУО, що було менше порівняно з варіантом, де застосовували калімаг на 41,2%  і 17%, це погіршувало азотне живлення рослин у перший  період їх вегетації. У варіантах з нітроамофоскою і хлористим калієм спостерігається пригнічення розвитку олігонітрофілів. Мікробіологічна активність у варіанті з калімагом вища відповідно до варіантів з нітрофоскою і калієм хлористим.

БУФЕРНІСТЬ

Польові дослідження, які ми провели на чорноземах типових в зоні нестійкого зволоження показали, що на період сходів цукрових буряків, де застосовували калімаг- рНсольове було у межах 6,62 і 6,87, що вище від азотно – фосфатного фону, але не мало істотного зростання порівняно з неудобреним варіантом. На період збирання цукрових буряків буферність чорнозему типового під впливом застосування калімагу рНсольове було у межах 6,64 і 6,97 тоді, як на азотно-фосфатному фоні рНсольове 6,68 і 6,47.

КАЛІЙ

обм K 155мг/кг
рух P 180мг/кг
луж N 189мг/кг
мін N 33мг/кг

Під впливом застосування добрив спостерігається краще забезпечення ґрунту сполуками азоту. У варіантах з калімагом в орному шарі спостерігалось лужногідролізованого азоту 189 мг/кг ґрунту, тоді як з нітроамофоскою 147 мг/кг. Кількість сполук мінерального азоту була на рівні з нітроамофоскою, що становило 33 мг/кг ґрунту. Кількість рухомого фосфору у варіантах з калімагом в орному шарі ґрунту мала тенденцію до зростання, що становило 180 мг/кг ґрунту, з нітрофоскою – 150 мг/кг. Вміст обмінного калію у варіантах з калімагом становив в орному шарі 155 мг/кг ґрунту, що було на рівні з контрольними варіантами, де застосовували нітроамофоску.

УРОЖАЙНІСТЬ

Урожайність цукрових буряків у варіанті з використанням калімагу у порівнянні до варіанту з нітроамофоскою є дещо вищою. У варіанті з використанням повної дози мінеральних добрив нітроамофоска було одержано  46,7 т/га коренеплодів, у варіанті з використанням калімагу – 47,2 т/га. За збільшення дози застосування добрив приріст урожаю цукрових буряків менше залежав від погодних умов року. Так, за використання добрив у дозі у дозі N120P120K120 у варіанті з аміачна селітра +амофос урожай цукрових буряків досягав 45,2 т/га, а за використання калімагу  – 49,6 т/га, що обумовлено впливом кальцію і магнію у добриві, оскільки рослини цукрових буряків потребують кальцію і магнію на рівні з фосфором.

ЦУКРИСТІСТЬ

Цукристість коренеплодів залежить від застосування добрив. На фоні N90P90 із застосуванням нітроамофоски становить – 17,9% у варіанті з використанням калімагу -19,0%, що перевищує варіант з нітроамофоскою на 1,1%. Підвищення цукристості коренеплодів обумовлено у першу чергу наявністю як кальцію і магнію, так і супутніх елементів у системі мінерального  живлення цукрових буряків що позитивно впливає на синтез цукрів.