Вегетаційні й польові дослідження
Вигоди
Чому калімаг? Вигоди застосування добрива у вирощуванні цукрових буряків!
КУО
На період сходів цукрових буряків у варіанті із застосування калімагу загальна кількість ґрунтової мікрофлори є найвища – 52,4 млн. КУО в 1 г ґрунту, нітроамофоски і калію хлористого – 35,9 і 33,8 млн.
Буферність грунту
На період збирання цукрових буряків буферність грунту під впливом застосування калімагу рНсольове було у межах 6,64 і 6,97 тоді, як на азотно-фосфатному фоні рНсольове 6,68 і 6,47.
Обміність
Вміст обмінного калію у варіантах з калімагом становив в орному шарі 155 мг/кг ґрунту, що було на рівні з контрольними варіантами, де застосовували нітроамофоску.
Цукристіть
Цукристість цукрових буряків у варіанті із застосуванням калімагу становить – 19%, що перевищує варіант з нітроамофоскою на 1,1%.
Вегетаційні дослідження.
Результатами проведених дослідів встановлено позитивний ефект впливу калімагу на мікробіологічний стан ґрунту під цукровими буряками.
Так, на період сходів цукрових буряків у варіанті з застосуванням калімагу (вар.3) загальна кількість ґрунтової мікрофлори становила 52,4 млн. КУО в 1 г ґрунту, тоді як за внесення нітроамофоски і калію хлористого – 35,9 і 33,8 млн. КУО в 1г ґрунту. Таке зниження обумовлено токсичним впливом хлору у калії хлористому на розвиток амоніфікаторів та нітрифікаторів. Саме, наявність хлору зменшило чисельність амоніфікаторів до 11,4, а нітрифікаторів – до 14,3 млн. КУО, що було менше порівняно з варіантом, де застосовували калімаг на 41,2% і 17% це погіршувало азотне живлення рослин у перший період їх вегетації.
У варіантах з нітроамофоскою і хлористим калієм спостерігається пригнічення розвитку олігонітрофілів. (табл.2.1.1).
В цілому можна відмітити, що мікробіологічна активність у варіанті з калімагом вища відповідно до варіантів з нітрофоскою і калієм хлористим.

На період збирання цукрових буряків мікробіологічна активність ґрунту знизилась і особливо не залежала від застосування добрив. У варіанті з калімагом загальна кількість мікробіоти становила 36,4 млн. КУО, з нітроамофоскою 50,9 млн. КУО, що обумовлено бурхливим розвитком нітрифікаторів – 21,6, фосфатмобілізувальних бактерій – 6,0 млн. КУО тоді, як з хлористим калієм спостерігалось пригнічення нітрифікаційної активності ґрунту до 9,6 млн. КУО і фосфатмобілізувальних бактерій до 2,4 млн. КУО. (табл.2.1.1)

Отже застосування калімагу у системі живлення цукрових буряків, покращує мікробіологічну активність чорнозему вилугуваного.
Мікробіологічна характеристика ґрунту під цукровими буряками (вегетаційний дослід, 2017р.) Таблиця 2.1.1
Формування агрохімічних показників ґрунту на період сходів цукрових буряків у вегетаційних дослідах залежала від форм застосування калійних добрив. У варіанті, де застосовували калій хлористий на азотно – фосфатному фоні, не спостерігається підкислення чорнозему вилугуваного, рНсольове становило 6,3, без добрив – 6,5, а на азотно – фосфатному фоні – 6,0. Підвищення буферності ґрунту на 0,3 одиниці рН обумовлено вмістом кальцію. Під впливом застосування добрив спостерігалось зростання лужногідролізованого азоту на період сходів цукрових буряків до 196 мг/кг ґрунту, мінерального азоту до 38,0 мг/кг ґрунту, що було на рівні з азотнофосфатним фоном удобрення.
Кількість обмінного калію у варіанті з калімагом становила 810 мг/кг ґрунту, що перевищувало неудобрений і азотно – фосфатний фон на 410 і 310 мг/кг ґрунту. Відповідно до варіанту з нітроамофоскою кількість обмінного калію була на 30 мг/кг ґрунту більше, але не поступалось варіанту з хлористим калієм, що вказувало на високу розчинність калію калімагу у ґрунті. На період сходів цукрових буряків вміст рухомого фосфору був найвищим у варіанті з калімагом – 680 мг/кг ґрунту, а у варіантах з нітроамофоскою і хлористим калієм – 580 та 540 мг/кг ґрунту (табл.2.1.3).

Високий рівень рухомого фосфору і обмінного калію у ґрунті вегетаційних дослідів обумовлений високою концентрацією добрив на 1 кг ґрунту.
Агрохімічна характеристика ґрунту під цукровими буряками на період сходів (вегетаційний дослід, 2017р.) Таблиця 2.1.3
На період збирання цукрових буряків агрохімічні показники ґрунту знизились через використання рослинами елементів живлення Так, буферність ґрунту у варіанті з використанням калімагу становила рН 6,20, тоді як з калій хлористим – 5,80. Вміст лужногідролізованого азоту з використанням Калімагу досягала 180 мг/кг ґрунту, з нітрофоскою і калій хлористим – 190 і 195 мг/кг ґрунту. На період збирання цукрових буряків кількість мінерального азоту становила у варіанті з калімагом 30 мг/кг 16 ґрунту, з нітроамофоскою і хлористим калієм – 48 і 46 мг/кг ґрунту.
Кількість рухомого фосфору у варіанті з калімагом була у межах 450 мг/кг ґрунту, з нітрофоскою 450 мг/кг ґрунту, на азотно-фосфатному фоні 300 мг/кг ґрунту. Вміст обмінного калію у варіанті з калімагом на період збирання цукрових буряків був у межах 450 мг/кг ґрунту, з використанням нітроамофоски і калій хлористого 430 і 430 мг/кг ґрунту (табл.2.1.4). Отже, за використання калімагу вміст обмінного калію на чорноземах вилугуваних не поступається варіантам, де застосовували нітроамофоску та хлористий калій.

Агрохімічна характеристика ґрунту під цукровими буряками на період збирання (вегетаційний дослід, 2017р.) Таблиця 2.1.4

Польові дослідження на Іванівській ДСС
Під впливом застосування добрив покращується поживний режим ґрунту під сільськогосподарськими культурами.
Польові дослідження, які проводились на чорноземах типових в умовах Іванівської ДСС в зоні нестійкого зволоження показали, що на період сходів цукрових буряків у варіантах (4,6), де застосовували калімаг- рНсольове було у межах 6,62 і 6,87, що вище від азотно – фосфатного фону, але не мало істотного зростання порівняно з неудобреним варіантом. Під впливом застосування добрив спостерігається краще забезпечення ґрунту сполуками азоту.
У варіантах з калімагом в орному шарі спостерігалось лужногідролізованого азоту 189 і 189 мг/кг ґрунту, тоді як з нітроамофоскою 147 мг/кг ґрунту.

Кількість сполук мінерального азоту була на рівні з нітроамофоскою, що становило 31 і 33 мг/кг ґрунту. Кількість рухомого фосфору у варантах з калі магом в орному шарі ґрунту мала тенденцію до зростання, що становило 160-180 мг/кг ґрунту, з нітрофоскою – 150 мг/кг ґрунту. Вміст обмінного калію у варіантах з калімагом становив в орному шарі 120 і 155 мг/кг ґрунту, що було на рівні з контрольними варіантами, де застосовували нітроамофоску (табл. 2.2.1).

Агрохімічна характеристика ґрунту під цукровими буряками на період сходів (Іванівська ДСС, 2017р.) Таблиця 2.2.1

На період збирання цукрових буряків буферність чорнозему типового під впливом застосування калімагу рНсольове була у межах 6,64 і 6,97(в.4,6) тоді, як на азотно-фосфатному фоні рНсольове 6,68 і 6,47. Вміст лужногідролізованого азоту під впливом застосування калімагу був на рівні неудобреного варіанту досліду, що складало 105 мг/кг ґрунту, а кількість сполук мінерального азоту в орному шарі ґрунту становила 20,6 до 21,4 мг/кг ґрунту, що пов'язано з використанням азоту рослинами.
Вміст рухомого фосфору досягав в орному шарі 95 і 98 мг/кг ґрунту, що було на рівні з застосуванням аміачної селітри +амофос. Вміст обмінного калію у варіантах з калімагом становив в орному шарі ґрунту 120 і 130 мг/кг ґрунту, що перевищувало азотно-фосфатний фон на 10 мг/кг ґрунту (табл. 2.2.2).

Агрохімічна характеристика ґрунту під цукровими буряками на період збирання (Іванівська ДСС, 2017р.) Таблиця 2.2.2

Урожайність цукрових буряків залежно від форм застосування добрив
Вегетаційні дослідження.
На урожайність цукрових буряків впливає фізіологічно обґрунтована система удобрення. Так на азотно-фосфатному фоні урожайність гібриду цукрових буряків «Злука» становила 1227г. на посудину, тоді як за природною родючістю ґрунту 223 г на посудину.
У варіанті з застосування калі магу було одержано 1310 г на посудину, з нітроамофоскою 1283 г, що було більше від азотно-фосфатного фону на 83 і 56 грам. Цукристість коренеплодів на азотно-фосфатному фоні досягала 16,3%, що було на 1,7% менше від неудобреного варіанту. На фоні застосування калімагу цукристість підвищилась на 1,6% порівняно до азотнофосфатного фону, з нітрофоскою на 0,9%, що становило 17,9 і 17,0%, тоді як з хлористим калієм 18,1 % (табл.3.1.1).

Отже, урожайність цукрових буряків за використання калі магу не поступається по ефективності, як нітроамофосці так і хлористому калію.
Продуктивність цукрових буряків залежно від системи удобрення, 2017р. Таблиця 3.1.1
Урожайність цукрових буряків залежно від форм застосування добрив
Польові дослідження Іванівська ДСС.
Урожайність цукрових буряків на чорноземах типових глибоких мала не високий приріст від застосування добрив, що обумовлено високою забезпеченістю ґрунту елементами живлення а також погодними умовами року. Так, на неудобреному варіанті було одержано 42,0 т/га коренеплодів, від застосування азотно-фосфатного фону добрив - 44,3 т/га, де приріст до неудобреного варіанту не перевищував 2,3 т/га (таблиця 3.2.2).

У варіанті з використанням повної дози мінеральних добрив (нітроамофоска) було одержано 46,7 т/га коренеплодів, відповідно до неудобреного варіанту урожайність підвищилась на 4,7 т/га.
Невисокий приріст обумовлений високою природною родючістю ґрунту. У варіанті з використанням Калімагу урожайність цукрових буряків наближалась до варіанту з нітроамофоскою, що становило 47,2 т/га. За збільшення дози застосування добрив приріст урожаю цукрових буряків менше залежав від погодних умовами року. Так, у варіанті з аміачна селітра +амофос урожай 28 цукрових буряків досягав 45,2 т/га, а за використання калімагу у дозі N120P120K120 – 49,6 т/га, що обумовлено впливом кальцію і магнію у добриві, оскільки рослини цукрових буряків потребують кальцію і магнію на рівні з фосфором. Цукристість коренеплодів залежала від застосування добрив. Так, на фоні N90P90 вона становила 19,5%, що було на 3,1% більше від неудобреного варіанту, а з застосуванням нітроамофоски вона зменшилась на 1,6% відповідно до фону, що становило – 17,9% і пов'язано з впливом азоту у системі мінерального живлення рослин. У варіанті з використанням калімагу -19,0%, що перевищувало варіант з нітроамофоскою на 1,1% (табл.3.2.3). Підвищення цукристості коренеплодів обумовлено у першу чергу наявністю як кальцію і магнію, так і супутніх елементів у системі мінерального живлення цукрових буряків що позитивно впливає на синтез цукрів.

Продуктивність цукрових буряків залежно від системи удобрення, 2017р. Таблиця 3.2.3

Підсумки
Ефективність застосування
Мікробіологічна активність чорнозему вилугуваного в посівах цукрових буряків на період їх сходів завдяки застосування калімагу є вищою і становить 54,2 млн. КУО в 1г ґрунту тоді, як за використання нітрофоски і хлористого калію 35,9 і 33,8 млн. КУО в 1г ґрунту.

На чорноземах типових вміст обмінного калію на період сходів буряків цукрових у варіанті з використання калімагу становив в орному шарі 130 і 155 мг/кг ґрунту, що було на рівні з контрольними варіантами, де застосовували нітрофоску

На період збирання цукрових буряків кількість обмінного калію зменшувалась і була на рівні азотно-фосфатного фону, що обумовлено переходом калію у необмінно фіксований стан.
Урожайність цукрових буряків у варіанті з використанням Калімагу наближалась до варіанту з нітроамофоскою, що становило 47,2 т/га. За збільшення дози застосування добрив приріст урожаю цукрових буряків не мав істотної різниці, у варіанті з амофосом урожай цукрових буряків досягав 45,2 т/га, а за використання Калімагу у дозі N120P120K120 – 49,6 т/га.

Цукристість коренеплодів на фоні N90P90 становила 19,5%, що було на 2,4% більше від неудобреного варіанту, з застосуванням нітроамофоски - 17,9%, у варіанті з використанням Калімаг -19,0%. Підвищення цукристості коренеплодів обумовлено у першу чергу наявністю кальцію і магнію, як супутніх елементів у системі мінерального живлення цукрових буряків що позитивно впливає на синтез цукрів
Рекомендації
В сучасних умовах ведення сільського господарства порушена система удобрення сівозмін. Під урожай сільськогосподарських культур переважно вносяться дози мінеральних добрив, що фізіологічно не обґрунтовані – з перевагою азоту і системою мінерального живлення. Доза калію, які застосовується, не завжди обґрунтована з забезпеченістю ґрунту обмінним калієм, що призводить до збіднення ґрунту на даний елемент мінерального живлення. Фосфорні добрива застосовуються переважно у рядки, як складні добрива. Відповідно до цього порушений баланс поживних речовин як під сільськогосподарськими культурами, так і у сівозміні в цілому, що призводить до зниження продуктивності і якості сільськогосподарських культур. Застосування фізіологічно кислих азотних добрив призводить до зростання кислотності ґрунту.

В ґрунтах посилились процеси декальцинації і вторинного підкислення чорноземних ґрунтів через використання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та мінеральних добрив, гербіцидів, а також зниження норми застосування органічних добрив. При тривалому застосуванні підвищених доз мінеральних добрив зростає кислотність ґрунту.. Це призводить до зниження урожайності цукрових буряків на 4 – 5 т/га, цукристості –0,5-0,7%, а озимої пшениці – на 0,5 т/га.

Тому, вирощування сільськогосподарських культур потребує достатнього забезпечення елементами живлення і оптимізації фізикохімічних показників ґрунту до фізіологічно обґрунтованого рівня.

Для одержання високих урожаїв потрібно оптимізувати живлення рослин за агрохімічним і фізико-хімічним станом ґрунту. Цього можна досягнути, застосовуючи калімаг дефекат і калімаг-доломіт.

Застосування калімаг – доломіту і калімагу - дефекату цілком забезпечує рослини у калії, а також часткову нейтралізацію кислотності ґрунту, що оптимізує рН і Нг. Вміст хімічних елементів калімагу становить: 32 калій- 25,3 до 27,4%, Mg - 5,4- 9,36 %, CaO - 26,85 – 24,05%, натрій - 8,6 і 9,2 % а також містить сірку, мідь, марганець, цинк.

Так, при застосуванні калімаг – доломіту і калімагу – дефекату у нормі 3ц/га у фізичній воді в ґрунт надходить К – 75-81, Са - 80-72, Мg – 16 – 13 кг/га. Це цілком забезпечує рослини елементами живлення, а також частково нейтралізує кислотність ґрунту, що оптимізує рН і Нг. Норма застосування калімагу під сільськогосподарські культури становить (у діючій речовині): цукрові буряки – К90–140; озима пшениця – К60–80; кукурудза на зерно – К80 – 100; соняшник – К60 -80; соя – К40 – 60;овочеві культури – К 60 – 80.

Калімаг, як комплексне добриво, потрібно застосовувати після дискового лущення стерні з наступним лемішним рихленням, що позитивно пливає на перехід калію, кальцію і магнію у ґрунтовий розчин і доступність елементів живлення рослинам.

При внесенні калімагу під зяб елементи живлення концентруються у весняно-літній період в шарі 10-20 см. Це дає можливість краще їх використовувати рослинами через підвищену вологість ґрунту порівняно з шаром 0-10 см.

У разі неможливості використовувати калімагу у осінній період його можна вносити у позяблевому обробітку ґрунту весною під глибоку культивацію ґрунту. Потрібно розуміти, що застосувавши калімаг, рослини задовольняють свою потребу у калії. Він позитивно впливає на склад клітинного соку листків. Стійкість рослин до засухи, низьких температур, грибкових і бактеріальних захворювань впливає на транспіраційний коефіцієнт, дозволяє економніше витрачати воду, посилює перенесення цукрів з листків у корінь, впливає на розвиток кореневої системи. Наявність калію посилює синтез цукрів у рослинах від чого вміст цукру зростає на 0,5- 0,7%. Дефіцит калію у системі мінерального живлення знижує тургору листків, листки стають світло-зелені, а по краю - коричневі.

При використанні Калімагу дефіцит кальцію зменшується. За застосування Калімагу у нормі 5,5 ц/га рослини цукрових буряків 33 задовольняють свою потребу у кальції і магнії. Дози застосування калію у вигляді калі магу: цукрові буряки К110-130, кукурудза К70-100, пшениця озима К60-80, соя К40-60, соняшник К60-80, ячмінь К40-60.